Усілякі розмови навколо зовнішнього незалежного тестування надихнули журналістів на те, щоб перевірити це випробування на собі
А чому б і ні? Зсередини ж воно видніше, як плюси, так і мінуси всієї
системи. І потім: особисто мені було дуже цікаво перевірити себе й
порівняти свої шанси сьогодні і дванадцять років тому.
Отже,
мети скласти всі предмети на 200 балів у нас не було, йшлося про те, щоб
перевірити, наскільки складні і прийнятні тести. Тому, ґрунтовну
підготовку до ЗНО ми вирішили виключити. Та й навіщо витрачати свій дорогоцінний час, якого і так завжди не вистачає?
У мене є рівень знань, що залишився зі шкільної лави, є такий-сякий
життєвий досвід (у тому й числі навчання в університеті та робота в
редакції) і є єдине "АЛЕ", яке, як мінімум на половину знецінює перші
два аргументи - це, так би мовити, термін давності моїх знань. Чи можу
я, враховуючи все це, прирівнюватися до середньостатистичного випускника
школи, а значить реально оцінювати ситуацію? Думаю, що так.
Зваживши
всі "за" і "проти", я, як і годиться, зареєструвалася з трьох
предметів: українська мова та література, математика і біологія.
Відверто кажучи, обирала так, якби б робила це відразу ж після
закінчення школи. Ну, а коли на руках у мене вже був сертифікат ЗНО
(зовнішнього незалежного оцінювання) з позначеними предметами і
запрошення-перепустка для участі у ЗНО, відступати було нікуди.
Українська мова та література
Що
ж, відверто кажучи, за декілька тижнів до початку тестування я все-таки
вирішила пройтися сайтами й переглянути тести минулих років з
української мови та літератури. Перше враження щодо половини питань, що
називається, "чула дзвін, та не знаю звідки він": все до болю знайоме, а
що і як саме, не пам'ятаю. Але, відповівши на декілька завдань,
зрозуміла - методом виключення і здорового глузду знайти правильну
відповідь не так вже й складно. Тому вирішила - хай буде, що буде!
Пошкодувала про це, як тільки прийшла на тестування з цього предмету. "І
що я тут роблю?!" - промайнула у мене в голові думка, коли інші,
очікуючи початку ЗНО, розповідали про свої недоспані (природно через
підготовку до тестів) ночі. А я?
Ну добре. 180 хвилин, відведених
для того, щоб "блиснути знаннями" з української мови та літератури, не
пройшли для мене даремно. За цей час я виконала декілька простих, в
принципі, давно вже відомих, але, тим не менше, корисних висновків.
Наприклад, я не змогла згадати правило, написання того або іншого слова,
але я виразно бачила перед очима це слово на сторінці якоїсь книги. А
це про що говорить? Вчити правила - це добре, а читати, читати і ще раз
читати - ще краще. Аналогічно зі знаками пунктуації. Коротше кажучи, з
першою частиною тестів я впоралася. Що ж стосується другої частини
(читання та аналіз тексту), то, в міру роду моєї діяльності, знайти
відповіді було не складно.
А ось якби я опинилася перед тими ж
питаннями дванадцять років тому, не знаю, чи впоралася б. Але вважаю, що
для майбутнього студента (будь-якої спеціальності) уміти виділяти в
тексті головне й другорядне, а також робити з прочитаного правильні
висновки, важливо. Так що присутність цієї частини завдань у тестах,
думаю, цілком виправдано. Чого не скажеш про питання з літератури.
Свого
часу я перечитала всі передбачені програмою твори українських
письменників. Але сьогодні, наприклад, важко відповісти, як звали героїв
того чи іншого твору. Та й невже це настільки важливо? А яке це має
значення взагалі для студентів технічних спеціальностей? Точно таке ж,
як і вміння написати твір. Для багатьох - це проблема. Так, студент
зобов’язаний бути всесторонньо розвиненим! Але вимоги до
студента-технаря і до студента-гуманітарія повинні відрізнятися. Думаю,
що в цьому питанні зі мною погодяться багато хто.
А щодо моїх
успіхів у пізнанні української мови та літератури - вони становлять
169,5 бали. Прикро, але істотно знизило результат незнання питань
літератури, хоча винна-то в цьому я сама.
Математика
Забігаючи
наперед, скажу одне: прийшовши після написання тестів з математики до
редакції, я відверто зізналася: "Завалила!". Враховуючи те, що підручник
з алгебри та геометрії я не відкривала дванадцять років, мені просто за
щастя було згадати хоча б парочку формул. Все! Формули скороченого
множення з алгебри вибило геть, тому все, що вдалося вирішити - це, так
би мовити, завдання на застосування логіки.
Яке ж було моє
здивування, коли серед результатів моїх знань з математики я побачила
159 балів. Цікаво: які ж тоді пізнання у тих, хто набрав 124 бали
(мінімум, необхідний для вузів)? А у тих, хто ще менше? Адже говорили,
що будуть зараховувати і з меншою кількістю балів... Як кажуть, без
слів.
Біологія
Не буду обманювати, з
біологією я "розпрощалася" всього шість років тому. Важко сказати, що
являли собою тести для випускників шкіл, але начебто все було виключно
за програмою (не сперечаюся, що шкільна програма з біології сьогодні
складна).
Головне, орієнтуватися в усіх розділах, тобто ботаніки,
зоології, біології людини і загальної біології, а ще мати кмітливість
(беру на себе сміливість запевнити, що на вступних іспитах її, тобто
кмітливості, та й знань теж, знадобилося б набагато більше).
Крім
того, в тестах необхідно було уважно читати завдання. Ну, наприклад,
"для прокаріотичної клітини характерна наявність" і далі перераховуються
варіанти відповідей. Всім, хто хоч трохи цікавиться біологією (а інакше
- навіщо обирати саме цей предмет для тестування?), відомо, що
еукаріоти відрізняються від прокаріотів наявністю ядра. І тому тим, хто
неуважно прочитає завдання, відповідь може видатись очевидною - ядро.
Адже запитують, навпаки, що є у прокаріотів? І такий приклад не один.
Відверто
кажучи, у мене були неправильні відповіді тому, що я шукала пастки там,
де їх не було. І в результаті - 191,5 балів. Можливо, у когось інша
думка з приводу тестування з цього предмета, але: по-перше, скажімо,
одна або ж дві невірні відповіді особливої ролі не відіграють, а
по-друге, я чула, як дівчатка після ЗНО порівнювали свої відповіді і
стверджували, що малюнок, на якому зображені трахеї і бронхи, це
кровоносна система - природно, для них завдання були складними і
незрозумілими.
Так які шанси?
Тримаю в
руках свою інформаційну картку до сертифікату ЗНО і думаю: чому ж цього
тестування не було в наш час? Не хочу вихвалятися, але свіжі знання
могли б дати кращі результати. І готова посперечатися, що будь-який
випускник, який сумлінно (не заради оцінок, а заради знань!) вчився у
школі на 10-11-12, спокійно може написати тести, якщо не на 200 балів,
то на 180 напевне!
Так, можливо якість написання може знижуватись
під впливом хвилювання. Але згадайте, хто не хвилювався, складаючи
вступний іспит до ВНЗ? І, тим не менше, складали ж. І це був всього один
шанс: пролетів і все.
Тепер же цей шанс збільшується у декілька
разів - можна здавати копію документів у кілька вузів. Що ж стосується
будь-яких махінацій, то вони як були колись, так і тепер є. А те, що
тестування потрібно не скасовувати, а вдосконалювати - це мені, як
людині, яка пройшла ЗНО, здається очевидним.
Думаю, що ситуація з
англійською мовою цього року (усі чули, що з англійською не впоралися
навіть "носії" мови) також тому підтвердження. І на додачу, дорогі
абітурієнти, головне - вірити в себе і реально оцінювати свої
можливості, а не прикриватися тим, що все навколо вирішують тільки
гроші!
Автор: Катерина Приступа, тижневик "Сім днів"